ТСН вирішила дослідити, скільки транс-жирів споживають українці та чим це загрожує.
У Верховній Раді зареєстрували законопроект про ТСН дослідила шкідливість пальмової олії ТСН дослідила шкідливість пальмової олії заборону використання пальмової олії у продуктах харчування. Виробники ж та експерти з харчування із планами цілковитої заборони не погоджуються, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Цю рідину виготовляють із плодів олійної пальми, котра дає два врожаї на рік без особливого догляду. Олію ділять на фракції – рідку і тверду. Продукти, отримані фракціонуванням, за своїми характеристиками дещо відрізняються від самої олії: рідка містить каротини, вітаміни А і Е, у натуральному вигляді не має транс-жирів, але швидко псується. Тверда є продуктом довготривалого зберігання і шкодить здоров’ю.
Пальмова олія входить до складу майже сотні жирів, виготовлених в Україні, які є основою борошняних виробів, і 61 тисячу тонн жирів вітчизняні підприємства продають до Європи. Фахівці кажуть, що замінити пальмову олію в круасанах чи булочках можна вершковим маслом, але це зробить вироби значно дорожчими. Олію використовують для збільшення терміну придатності та здешевлення продукції, але не завжди про це повідомляють споживачеві, ховаючи інгредієнти під розпливчастими формулюваннями типу “суміш рослинних олій”.
Професор Київського національно торговельно-економічного університету Олена Сидоренко пояснює, на що треба звертати увагу покупцеві. “Гідрогенізована пишуть, або в стверділому стані пишуть – це говорить про те, що це не корисно. І саме використання гідрогенізованих або у стверділому стані заборонено у багатьох країнах Європи. Або транс-жири, і це не значить, що лише пальмова олія – це можуть бути інші рослинні олії, які знаходять у рідкому стані, а для кондитерки переводять у гідрогенізований стан”, – пояснила вона. Споживач має сам вирішити, чи готовий він їсти виріб, який збільшує шанси на серцево-судинні та онкологічні захворювання.
Потрапляючи до організму, оброблена тропічна олія впливає на печінку і може спричинити атеросклероз. Противники транс-жирів кажуть, що шкідливий вплив такої їжі позначається на статистиці хвороб і смертей українців. Натомість кондитери вважають усе це стереотипами, котрі базуються на неправильних фактах – мовляв, шкідливими є лише фальсифікати. “Можливо, деякі несумлінні виробники і виробляють зі складом певних фракцій, які характеризуються високою ступінню плавкості, а наша галузь головно використовує ті фракції, які мають високу температуру плавління”, – твердить представник “Укркондпрому” Олександр Балдинюк.
Журналісти ж вирішили зробити контрольні закупи та віддати взірці до лабораторії, аби перевірити, що насправді доводиться їсти пересічним українцям. Для аналізу були відібрані масло та шоколадні цукерки – дослідження має визначити присутність у виробах пальмової олії та її відсоток. У молочну продукцію цей жир заборонено додавати взагалі, однак натуральних жирів у країні вдвічі менше необхідного, тож у багатьох виробників просто немає іншого виходу. “Враховуючи специфіку нашої економіки, скоріш за все, це буде продовжуватися, але це буде контрабандно, іншими кодами і може вийти самообман. Все буде використовуватися, але не буде статистики об’ємів, і буде ще важче споживачу розуміти, що він споживає”, – припускає гендиректор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Тарас Висоцький.
Експерти твердять, що не так страшна сама пальмова олія, як щоденна кількість жирів, яку споживають українці. Транс-жири у нормальному раціоні мають становити не більше 1% обсягу їжі. Як витримати цю норму, скільки насправді шкідливих речовин у цукерках, печиві, молочці, про що мовчить етикетка і чим загрожує надмірне споживання подібних харчів – про це ТСН розповідатиме у вечірньому випуску новин у п’ятницю, 27 квітня.
Кореспондент ТСН Валентина Доброта
