Роки реформ не пішли на користь системі захисту прав споживачів. А у сфері обслуговування і виробництва товарів спостерігається явне погіршення умов розвитку чесної конкуренції серед виробників і постачальників послуг. Сьогодні можна констатувати, що фальсифікація продуктів харчування на споживчому ринку України, досягла надзвичайно високого рівня. Це обумовлено відсутністю ефективного державного контролю в сфері якості та безпеки харчової продукції, що випускається і реалізовується в Україні.
Важке економічне становище в країні і зниження рівня доходів населення все частіше змушує споживачів керуватися тільки доступністю ціни на товар і все менше піклуватися про якість та безпеку продукції, що купується в магазинах. Цей фактор в поєднанні з відсутністю державного контролю «стимулює» недобросовісних виробників і постачальників послуг для збільшення прибутку знижувати власні витрати за рахунок використання більш дешевих або не передбачених стандартами інгредієнтів, з меншою увагою ставитися до процесу виробництва, умов транспортування, зберігання і реалізації продукції. Як наслідок – собівартість продукції, знижується, однак при цьому погіршується її якість і безпека.
В результаті відсутності ефективного контролю і превентивних функцій з боку держави у сфері виробництва і реалізації вітчизняних продуктів харчування споживачі, залишаючись наодинці зі своїми проблемами, все частіше змушені шукати способи відстоювання своїх прав за допомогою громадських організацій.
Так за останній рік кількість звернень на гарячу лінію ГО «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «СПОЖИВЧАДОВІРА» істотно зросла. Зі свого боку ми прагнемо надати допомогу споживачам у підготовці листів і звернень в державні установи, готуємо покрокові рекомендації для подальших самостійних дій. А також інформуємо відповідні органи про звернення споживачів по фактам порушень їх прав з боку виробників і постачальників послуг.
Як ми вже писали, кількість звернень споживачів щодо порушень вражає. Ось одне з них як приклад:
28-го листопада поточного року на гарячу лінію Асоціації звернулася споживачка, мама 9-ти річної дівчинки, з проханням про допомогу. В гіпермаркеті «Ашан Петрівка» (м. Київ, вул. Степана Бендери, 15-А) разом з іншими покупками вона придбала пакування булочок «Дитячі «МАЛЯТКО» (виробник ПАТ «Київхліб», виробничий цех № 4 – вул. Ежена Потье, 4). При куштуванні в одній з них дитиною було знайдено чужорідне тіло, що зовні нагадує мишачий хвіст.
Мама написала заяву з проханням провести експертизу чужорідного тіла і визначити його походження та передала залишки булочки представнику Асоціації.
В той же день копію заяви було направлено начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, а щодо встановлення походження чужорідного тіла було здійснено звернення до Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини (вул. Донецька,30). Представник лабораторії сказав, що необхідно робити дослідження на гістологію, однак, у протоколі буде вказано тільки «чужорідне тіло», його походження не можна зазначити у зв’язку з тим, що лабораторія не має акредитації на хлібобулочні вироби!!! До чого тут акредитація на хлібобулочні вироби, коли потрібно встановити природу чужорідного тіла?!
З твердим наміром встановити походження чужорідного тіла, ми звернулися до Національного університету біоресурсів і природокористування, факультет ветеринарної медицини, кафедра анатомії і патологічної анатомії.
На підставі листа Асоціації завідуючою кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, доктором ветеринарних наук професором Якубчак О.М. та доцентом кафедри анатомії, гістології і патморфології тварин ім. Касьяненка В.Г Державного університету біотехнологій та природокористування було проведено дослідження представленого зразка хлібопродукту з сторонніми домішками та встановлено:
«Під час мікроскопічного дослідження предмет виявився пучком остьового волосся чорного кольору, волосини в якому було склеєно частинками пшеничного борошна у вигляді випеченого тіста. Волосся має змінену, порівняно з нормою, структуру, роговий шар розшарований, розпушений. Внаслідок цих змін, видову належність волосся точно встановити не вдалося, ймовірно, він належить собаці, коту або хутровим звірям. Неможливо також встановити, з якої частини тіла тварини це волосся. Склеювання тістом пучка волосся ззовні та зсередини і зміни структури волосу доводять, що потрапив він туди в процесі виготовлення даного хлібобулочного виробу».
За результатами досліджень Асоціація направила лист Голові Держпродспоживслужби України Володимиру Лапі. Сподіваємось, що з боку держави обов’язково буде відповідна реакція на порушення технології виробництва головним хлібокомбінатом м. Києва.
У численних інтерв’ю Володимир Лапа запевняє, що ситуація з контролем якості харчових продуктів значно покращиться з квітня 2018 року, коли почне діяти більшість положень Закону «Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин ».
«З квітня 2018 року ми отримаємо довгостроковий план контролю, він заснований на критеріях ризику. Тобто будуть виділені певні види продукції, які підлягають більш ретельному контролю. Істотна відмінність від нинішньої моделі буде полягати і в тому, що перевірка, навіть планова, може здійснюватися без попередження, за винятком тих випадків, коли перевіряється підприємство, сертифіковане за системою НАССР », – сказав Володимир Лапа.
А якщо враховувати, що відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку зобов’язані розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), ця система повинна бути вже впроваджена на всіх виробництвах харчовий промисловості. Таким чином виходить, що попереджати будуть всіх, а у державного органу, чия робота повинна бути спрямована на захист прав та інтересів споживачів, знову будуть ланцюгами скуті руки та ноги, а захист споживача залишиться справою самого споживача.Чекаємо від держави, що нарешті споживач буде захищеним відповідно до норм основного закону – Конституції України. Віримо, що колись дочекаємось!
